Прочитайте спогади. 1. Як відбувалося переселення кримських татар?
Чому це стало можливим у державі, яка проголошувала Конституцією осно-
вні соціально-економічні права громадян: на працю, відпочинок, матеріальне
забезпечення в старості, у разі хвороби чи втрати працездатності, на освіту, рівноправ-
ність жінки і чоловіка, рівноправність громадян незалежно від їхньої національності та
раси? 2. Чому дії сталінського режиму щодо кримськотатарського та інших народів
Криму є злочинними? 3. Про що свідчить зміна 90 % назв Криму на російські?
4. Як склалася доля авторки спогадів на чужині? 5. Що мали відчувати депортова-
ні? У чому трагедія кримськотатарського народу? 6. Дайте оцінку цій акції сталін-
ського режиму. 7. Якою, на вашу думку, була справжня мета депортації кримських
татар із Криму?

«Я, Айше Читак, кримська татарка, 1928 року народження, уродженка села Ай-Васил
(у 1945 р. перейменоване на село Василівка. – Авт.) Ялтинського району. Батько мій, Мустафа Читак, помер у 1933-му голодному році. Нас у матері, Бейє Читак (1895 р. н.),
залишилося дев’ятеро дітей. У батька була невелика справа, що дало можливість збудувати
двоповерховий будинок. Була величезна присадибна ділянка, яка нас і годувала. Окрім того,
ми працювали в колгоспі й отримували трудодні. Старші сестри ще до війни вийшли заміж, але у воєнні роки всі зі своїми дітьми жили з нами.
18 травня, годині о 4-й ранку, нас розбудили озброєні солдати. На збори дали п’ятнадцять хвилин, сказали, що можемо взяти найцінніше, але навіть подушку не дали забрати, мовляв, це вам не знадобиться. Мама одягла пальто брата й взяла тільки лампу. Зібрали нас під дулами автоматів. Потім разом із сестрами, племінниками (нас було 14 осіб) та односельцями повели туди, де зібралося все село. І всіх пішки погнали в Дерекой (в 1945 р. перейменоване на
село Ущельне. – Авт.). Коли проходили повз наш будинок, було видно, що там уже хтось хазяйнував, шукали цінні речі.
У Дерекої повантажили на машини й відвезли до Бахчисарая, де завантажили у вагони
для худоби та відіслали в невідомому напрямку. Вагони з людьми охороняв озброєний конвой із собаками. Харчувалися абияк, гарячої їжі не було, навіть окропу... В туалет ходили на
зупинках під вагони. У вагонах люди помирали від голоду та хвороб, їх ніхто не ховав. На
станціях померлих залишали уздовж залізниці.
Нас привезли до Середньої Азії, в Узбекистан. За нами приїхали люди з місцевого насе-
лення на великих гарбах, поселили в глинобитних приміщеннях з дахами, що протікали, де
не було підлоги. В одній кімнаті селилися по 15 осіб. Це було в селищі Беш-Капа Ургутського
району Самаркандської області. Через погану воду люди хворіли на малярію. Я теж захворіла
на малярію...
Хто працював у колгоспі, отримував на трудодні лише редьку та кукурудзу. Борошна, кру-
пи, звичайно, не було. Багато хто помирав від голоду. Це були діти та люди похилого віку. Ми
ж врятувалися тим, що вміли шити і в’язати. В’язали шкарпетки, за це добували трохи борош-
на на базарі, щоб іноді пекти коржі. У нас померла від хвороби племінниця трьох років.
Спілкуватися з родичами ми не могли. Ходили відмічатися в МГБ. Потім переїхали до Са-
марканда. Навчатися можливості не було. Треба було працювати, якось утримувати себе та
своїх близьких. У Самарканді нас всіх посилали копати канал, де ми возили землю й босими
ногами місили глину. Звідси у багатьох ревматизм та інші хвороби. Спали на соломі.
Вчитися чи навчати дітей рідною мовою було неможливо. Діти могли вивчати рідну мову
тільки в родині. Обговорювати питання повернення до Криму було важко: активістів завжди переслідували, викликали в спецоргани, саджали в тюрми» (спогад від 11 листопада 2009 р.).Депортаціякримськотатарського населення розпочалася о 3-й годині ранку 18 травня 1944 р. і завершилася до вечора 20 травня (йдеться про першу, наймасовішу хвилю). Після депортації кримських татар упродовж червня – липня 1944 р. з Криму депортували 12 628 болгар, 16 006 греків, 9821 вірменина, а також 3652 іноземнопідданих (турків, греків, іранців, італійців, румун, австрійців та ін.). Разом з ними були виселені й місцеві жителі Криму – роми.

Всего ответов: 3

Знаешь правильный ответ?

Прочитайте спогади. 1. Як відбувалося переселення кримських татар? Чому це стало можливим у державі...

Вопросы по предметам